Тривожно-уникаючий стиль прив’язаності (у літературі також fearful-avoidant) поєднує сильний страх відкидання та уникання близькості. Людина прагне інтимності, але насторожується, коли стосунки стають значущими, — і запускається «гойдалка» зближення й віддалення. У словнику Американської психологічної асоціації цей стиль описаний серед чотирьох основних типів дорослої прив’язаності. Важливо: це не «ярлик на все життя», а набір тенденцій, на які можна впливати.
Як це впливає на стосунки
Емоційна регуляція і стрес
Огляди досліджень дорослої прив’язаності показують: при високій тривожності та униканні зростає чутливість до загрози відкидання, посилюється самокритика і прагнення «перервати вразливість» — аж до різкого дистанціювання. Це ускладнює спокійне обговорення конфліктів і побудову довіри (Simpson & Rholes, 2017).
Задоволеність і стабільність пари
Метааналізи послідовно виявляють зв’язок: що вищі показники тривожності та уникання, то нижча задоволеність стосунками та стабільність пари. Ефект проявляється в обох партнерів і посилюється з тривалістю стосунків (Li & Chan, 2012). Окремі роботи також пов’язують небезпечну прив’язаність із ризиками для психічного благополуччя — вищий рівень депресії, тривоги, самотності (Zhang та ін., 2022, метааналіз).
Як працювати над собою: практичний план
1) Психоосвіта і «карта тригерів»
Звертайте увагу, що запускає «гойдалку»: мовчання партнера, невизначеність планів, критика. Запишіть ранні ознаки (напруга в тілі, імпульс піти/перевірити повідомлення) та оберіть м’якіші відповіді: пауза, 10 спокійних вдихів, «я-повідомлення» замість припущень.
2) Когнітивні навички
Відстежуйте автоматичні думки («я точно не потрібен/потрібна», «якщо я відкриюся — мене залишать») і шукайте альтернативи: «у мене є страх, але факти неповні»; «я можу попросити ясності». Така переоцінка знижує тривогу і допомагає не йти в уникання.
3) Поведінкові експерименти і «повільна близькість»
Будуйте кроки до близькості: від коротких перевірок реальності («запитати напряму, без читання думок») до спільних рішень. Дозуйте вразливість: спочатку маленькі прохання, потім складніші теми. Відмічайте, що сталося насправді, а не лише у думках.
4) Комунікація і кордони
Практикуйте асертивність: чітко формулюйте потреби («для мене важливо знати, коли ми побачимось») і рамки («я відповідаю, коли можу, і прошу попереджати про зміни»). Це знижує невизначеність і ризик «американських гірок».
5) Психотерапія і підтримка
Доказові підходи (КПТ-протоколи прив’язаності, емоційно-фокусована терапія, менталізація) допомагають розпізнавати патерни та тренувати нові стратегії регуляції. Дослідження показують: робота зі стилем прив’язаності пов’язана з покращенням задоволеності стосунками та загального благополуччя (огляд дорослої прив’язаності).
Дисклеймер: Матеріал має інформаційно-просвітницький характер і не замінює діагностику чи лікування. Якщо ви переживаєте виражену тривогу, депресію, труднощі у стосунках чи насильство — зверніться до кваліфікованого фахівця чи служб підтримки. Шлях до більш безпечної прив’язаності реалістичний і починається з маленьких кроків.