Втім, нове масштабне дослідження ставить під сумнів ефективність багатьох програм, заснованих на цьому підході, у покращенні академічної успішності студентів.
Що показало нове дослідження?
Систематичний огляд і метааналіз, проведені Brooke N. Macnamara та Alexander P. Burgoyne (2022), охопили 63 дослідження із майже 98 000 учасників. Автори оцінили якість дизайну досліджень, аналізів, звітності, а також можливі публікаційні викривлення.
- Середній ефект мислення зростання на академічну успішність був дуже малим: Cohen’s d ≈ 0,05.
- Коли бралися до уваги лише дослідження, де інтервенція справді змінила мислення студентів (перевірка маніпуляції) та якість була високою, ефект ставав статистично незначущим.
- У найбільш надійних дослідженнях (великі вибірки, мінімальні викривлення, висока репрезентативність) ефект практично зникав.
Інші дослідження підтверджують
Окрім роботи Macnamara & Burgoyne, нещодавні огляди також вказують, що зміна мислення сама по собі не гарантує значного покращення оцінок. Наприклад, дослідження C. Gazmuri (2025) дійшло висновку, що програми мислення зростання для школярів часто дають «малі або несуттєві ефекти» на академічні результати.
Чому ефекти такі малі або відсутні?
Дослідники виділяють кілька ключових причин і обмежень:
- Низька якість дизайну та звітності. Багато досліджень не відповідають стандартам — відсутні чіткі контрольні групи, маніпуляційні перевірки, слабкі контроли.
- Публікаційне викривлення. Дослідження з фінансуванням чи комерційними інтересами частіше публікують позитивні результати, навіть якщо вони слабкі.
- Нечіткий механізм. Навіть коли мислення змінюється в експериментах, це не завжди призводить до кращих оцінок. Важливими є також мотивація, практика й контекст — лише мислення зростання не є чарівним вирішенням проблеми.
- Короткі часові горизонти. Багато досліджень оцінюють лише короткострокові ефекти, не перевіряючи їх у довготривалій перспективі.
Чого очікувати від програм мислення зростання і що робити далі?
Це не означає, що мислення зростання марне — воно може підтримувати мотивацію, готовність до навчання та сприйняття помилок як частини процесу. Але важливо реалістично оцінювати, що саме ці інтервенції можуть дати в освітньому плані.
- Перегляд обіцянок та очікувань. Освітнім установам та політикам слід бути обережними, коли вони обіцяють значні покращення завдяки таким програмам.
- Покращення якості досліджень. Потрібні більш суворі контрольовані експерименти, довготривалі дослідження та прозора звітність.
- Інтегровані підходи. Мислення зростання може бути ефективнішим як частина комплексної системи: підтримка викладачів, належні методи навчання, своєчасний зворотний зв’язок і ресурси для практики.
- Цільові інтервенції. Вони можуть бути ефективнішими для вразливих учнів або тих, хто стикається з серйозними труднощами.
Висновок
Популярність концепції мислення зростання зрозуміла: вона відповідає глибинній людській вірі в те, що ми можемо вчитися, розвиватися й долати обмеження. Однак наявні наукові дані показують, що лише зміна переконань може бути недостатньою для суттєвого покращення оцінок. Для справжнього підвищення академічних результатів, ймовірно, потрібні ширші, доказові стратегії.
Наукова спільнота цінує зусилля розробників програм мислення зростання та студентів, які беруть у них участь. Не слід недооцінювати цінність мотиваційних підходів — вони можуть бути важливими для самопізнання, психологічної підтримки та стійкості.
Джерела:
- “Do Growth Mindset Interventions Impact Students’ Academic Achievement?” — Macnamara & Burgoyne, 2022
- Recent article: internal and external growth mindsets show no direct impact on academic performance — new study, 2025
- C. Gazmuri (2025): Review finds minimal or no effect of growth mindset interventions for school-age students
Відмова від відповідальності: Ця стаття має виключно інформативний характер і не містить конкретних освітніх рекомендацій. Кожна ситуація унікальна — перед впровадженням програм у школі чи класі важливо проконсультуватися з експертами та врахувати локальний контекст.