Згідно з дослідженнями британського психолога Томаса Каррена (Thomas Curran), рівень перфекціонізму серед молоді впродовж останніх десятиліть постійно зростає, що корелює зі збільшенням тривожності, депресії та відчуттям невідповідності. Соціальні мережі посилюють цю тенденцію завдяки постійним порівнянням, ідеалізованим образам і очікуванням «досконалого» життя.
Що показують дослідження Каррена та його колег
- У метааналізі, опублікованому в Psychological Bulletin (Curran & Hill, 2019), було проаналізовано дані з понад 164 вибірок і 41 641 студента зі США, Канади та Великої Британії за період із 1989 по 2016 рік.
- Результати засвідчили зростання трьох ключових типів перфекціонізму: self-oriented (високі особисті стандарти), other-oriented (високі очікування до інших) та особливо socially prescribed perfectionism — відчуття, що суспільство, однолітки й батьки вимагають від тебе досконалості.
- Відчуття, що «інші очікують від мене ідеальності», зросло найбільше — приблизно на третину порівняно з попередніми поколіннями.
- Каррен підкреслює, що це зростання — не лише особиста чи сімейна проблема, а й відображення культурних і соціальних змін: конкуренції, ідеалу успіху, тиску з боку батьків і суспільства, посиленого впливом соціальних медіа, де ідеали краси, успіху та стилю життя подаються в ідеалізованій і часто відредагованій формі.
Як соцмережі впливають на покоління Z: механізми тиску
Соціальні мережі — Instagram, TikTok, Snapchat та інші — надають молоді простір для самопрезентації, де лайки, підписники та візуальні образи стають важливими показниками визнання. Ось як це підсилює тривожність і депресивні стани серед покоління Z:
Порівняння та «ідеальні» образи
- Дослідження «LifeOnSoMe» (Норвегія, 2020–2021) показало, що підлітки, які більше зосереджувалися на самопрезентації та «висхідних» соціальних порівняннях (upward social comparison), частіше демонстрували вищі рівні перфекціонізму та симптоми розладів харчової поведінки.
- Фільтри, ретуш та «відібраний» контент створюють недосяжні стандарти зовнішності й стилю життя — і часто ми порівнюємо себе не з реальними людьми, а з їхніми ідеалізованими версіями. Це збільшує навантаження на самооцінку.
Внутрішній критик і власні вимоги
- Перфекціонізм включає не лише страх осуду ззовні, а й внутрішній стандарт, який часто є нереалістичним. Це викликає хронічне відчуття «я недостатньо хороший/хороша».
- Постійна залежність від зовнішньої оцінки — лайків, коментарів, кількості підписників — може призводити до тривожності (страх бути непоміченим, неприйнятим чи осудженим) та депресивних настроїв, коли очікування не збігаються з результатами.
Наслідки: коли прагнення до ідеалу стає небезпечним
Для багатьох це не просто «бути кращим», а щоденна боротьба із собою. Дослідники описують кілька наслідків:
- Посилена тривожність і стрес: страх «бути не таким, як треба», страх помилок, страх невідповідності ідеалам, які транслюють соцмережі та суспільство.
- Депресивні настрої: коли стандарти нереалістичні, недосконалість сприймається як особиста поразка.
- Розлади харчової поведінки та невдоволення тілом: сприйняття власної зовнішності через призму чужих ідеалів часто призводить до зниження самооцінки й спроб відповідати їм за допомогою дієт, надмірних фізичних навантажень або навіть хірургічних втручань. Дослідження LifeOnSoMe демонструє зв’язок між соціальними порівняннями та розладами харчової поведінки.
Що можна зробити: шляхи підтримки й змін
Перфекціонізм сам по собі не завжди шкідливий — високі стандарти можуть бути корисними, якщо вони поєднуються з гнучкістю, самоспівчуттям і реалістичною оцінкою власних можливостей. Але коли він стає постійним джерелом страждання, необхідне втручання. Можливі кроки:
- Розвивати критичне мислення щодо соцмереж: розуміти, що багато образів є відфільтрованими, відредагованими чи спеціально підібраними.
- Підтримка психологів і шкільних служб: інтеграція програм, спрямованих на підвищення стійкості, зниження тривожності та роботу з перфекціонізмом.
- Заохочувати самоприйняття та самоспівчуття: уміння бути добрим до себе, визнавати власні слабкості й недосконалості.
- Зменшувати культурні очікування: батьки, вчителі та роботодавці можуть допомогти, коли акцентують увагу не лише на результатах, а й на процесі та розвитку.
- Платформи соцмереж можуть впроваджувати інструменти, що зменшують порівняння: наприклад, менший акцент на кількості лайків, заохочення «справжнього», неприкрашеного контенту. Деякі пілотні проєкти вже пропонують режими «реальність vs натхнення».
Дисклеймер: Ця стаття призначена лише для загального інформування й не замінює професійну медичну допомогу. Якщо ви чи ваші близькі відчуваєте симптоми тривожності, депресії чи інші психологічні труднощі, зверніться до кваліфікованого спеціаліста.
