До недавнього часу багато психологів вважали, що риси особистості, такі як екстраверсія чи невротизм, — це стабільні характеристики, які майже не змінюються протягом дорослого життя. Нові дослідження кидають виклик цій ідеї, показуючи, що особистість є більш пластичною: вона реагує на повсякденні обставини, стрес і соціальні взаємодії та може змінюватися навіть із дня в день.
Нове дослідження: особистість як “стан”, а не лише “риса”
Команда дослідників під керівництвом Фабіана Гандера (University of Basel та ін.) розробила й валідизувала інструмент — FFM-PSI (Five-Factor Model Personality States Inventory), який дозволяє оцінювати стани особистості у конкретні моменти часу, а не лише на рівні глобальних рис.
Ключові висновки:
- Учасники заповнювали короткі опитувальники кілька разів на день протягом трьох днів, оцінюючи, наскільки вони в цей момент почуваються екстравертованими, тривожними, доброзичливими тощо.
- Загалом було зібрано близько 18 900 оцінок від 1 725 осіб — що дало достатню статистичну потужність для виявлення внутрішньоособистісних змін.
- Дослідження показало: люди з вищим рівнем невротизму демонстрували більшу мінливість емоцій, особливо негативних, а також вищу реактивність на стресові події.
- Екстраверсія та відкритість також коливалися залежно від настрою й соціальних ситуацій — дні більшої товариськості й активності змінювалися на дні більшої інтровертованості.
- Такі риси, як сумлінність і доброзичливість, проявлялися більш стабільно, з меншими короткостроковими коливаннями.
Що впливає на ці щоденні коливання?
Дані свідчать, що значну роль відіграють такі фактори:
- Стрес і негативні події. Наприклад, у національному дослідженні, що охоплювало майже 20 років і десятки тисяч днів, учені виявили зв’язок між тим, як людина щодня реагує на стрес, і тим, як змінюється її рівень екстраверсії, сумлінності та відкритості з часом.
- Настрій. Поганий настрій може підсилювати прояви невротизму, а хороший — активність, доброзичливість і відкритість. Ці ефекти спостерігаються у короткострокових станах особистості.
- Соціальні взаємодії та контекст. Перебування в компанії, розмови, участь у активних подіях можуть “увімкнути” риси на кшталт екстраверсії. Відсутність соціальних контактів, навпаки, сприяє проявам більш замкненого, “інтровертного” стану.
- Довгострокові тенденції. Такі фактори, як вік, зміни в житті (робота, стосунки), впливають на більш стійкі зсуви рис, поступово формуючи середній стан особистості людини.
Чому це важливо і що з цього винести?
Розуміння того, що характеристики особистості можуть змінюватися щодня, має кілька наслідків:
- Менше самокритики й більше гнучкості. Якщо сьогодні ви почуваєтеся більш тривожними чи менш комунікабельними, це може бути просто реакція на обставини, а не “провал особистості”. Це допомагає знизити тривожність і почуття провини.
- Краще планування “під себе”. Розуміючи, у яких ситуаціях ви почуваєтеся більш енергійними, відкритими чи, навпаки, більш замкненими, можна адаптувати своє середовище, розпорядок і соціальну активність для підтримки більш сприятливих станів.
- Корисно в терапії та самодопомозі. Терапевти можуть використовувати щоденники чи опитувальники станів, щоб побачити, як риси проявляються у повсякденному житті, як вони змінюються, і чи не закріплюються у шаблонах через хронічний стрес або поганий настрій.
- Науковий розвиток. Дослідження на кшталт FFM-PSI допомагають створювати точніші моделі особистості, що враховують не лише середні показники (traits), а й мінливість (states) та ситуаційний контекст.
Обмеження й застереження
Попри вражаючі результати, важливо пам’ятати:
- Коливання — це не те саме, що фундаментальні зміни особистості. Більшість змін залишаються у межах, характерних для людини. Глобальні риси все одно проявляються з більшою стабільністю.
- Дослідження часто базуються на самооцінці — люди повідомляють, як вони почуваються й як себе сприймають. Це може включати суб’єктивні викривлення.
- Результати не завжди однаково застосовні до людей із психологічними розладами, у яких рівень стресу та емоційних коливань може бути стабільно вищим.
Висновок
Особистість людини — це не статична “скульптура”, а радше живий організм, який постійно реагує на те, що відбувається навколо і всередині нас. Екстраверсія, невротизм, відкритість та інші риси можуть проявлятися по-різному залежно від ситуації, настрою, соціального життя та активності стресових факторів. Розуміння цієї динаміки дає шанс ставитися до себе з більшою емпатією, бачити, що “погані дні” не назавжди, і свідомо культивувати ті стани особистості, які ми хочемо розвивати.
Відмова від відповідальності: Цей матеріал не є медичною порадою. Якщо вас турбують стійкі труднощі з тривожністю, настроєм чи самоусвідомленням, зверніться до кваліфікованого психолога або психіатра.
