Свіжі дані підтверджують: за високого стресу люди частіше тягнуться до калорійної їжі, а короткострокові дієти без роботи з психікою дають нестабільний результат. Огляд Американської психологічної асоціації фіксує високий рівень стресу в популяції, який пов’язаний із порушеннями харчової поведінки (APA, 2024).
Стрес і емоції як тригери
Емоції посилюють чутливість до харчових стимулів і підвищують цінність «смачних» продуктів. Нейропсихологічні огляди показують, що негативні емоції активують системи винагороди та потяг до їжі, що призводить до неконтрольованого споживання їжі (Frontiers in Psychology, 2023). У студентських вибірках емоційне харчування пов’язали з тривогою, депресією та стресом, які впливають на якість життя (Alexatou et al., 2025).
Імпульсивність і очікування винагороди
У частини людей із переїданням відзначають вищу імпульсивність і прагнення до негайної винагороди. Клінічне дослідження показало, що за схильності до нападів переїдання посилюється перевага «швидких» винагород і змінюється нейрофізіологічний профіль вибору (Journal of Eating Disorders, 2024). Водночас рандомізовані контрольовані дослідження демонструють, що тренування усвідомленості можуть знижувати очікування харчової винагороди на рівні мозкових реакцій, що допомагає контролювати потяг (Frontiers in Nutrition, 2023).
Що працює в інтервенціях: усвідомлене харчування і психоосвіта
«Усвідомлене харчування» в рандомізованих клінічних дослідженнях зменшує емоційне переїдання і покращує якість раціону, хоча ефект на масу тіла буває помірним і не завжди стійким (Minari et al., 2024). У 2025 році опубліковано контрольоване дослідження персоналізованої програми психоосвіти з питань харчування: воно уточнило зв’язки між емоційним харчуванням і індивідуальними факторами, але короткостроковий ефект на саме емоційне переїдання виявився обмеженим — автори закликають до триваліших і комплексніших програм (Med. Sci., 2025). Висновок: найкращі результати дає поєднання роботи зі стресом, навичок саморегуляції, планування харчування і м’яких, реалістичних змін звичок.
Практичні висновки — дбайливо до себе
- Керуйте стресом: дихальні техніки, короткі паузи, щоденник емоцій; за стійких симптомів — зверніться по допомогу до фахівця (див. огляд APA, 2024).
- Працюйте з тригерами: розпізнавайте ситуації «заїдання» і заздалегідь готуйте альтернативи (прогулянка, дзвінок другу, склянка води, білковий перекус).
- Уникайте жорстких обмежень: суворі заборони підвищують імовірність зривів; краще — гнучкий, насичуючий раціон і усвідомлені порції (РКД 2024).
Коли варто звернутися по професійну допомогу
Якщо переїдання супроводжується почуттям втрати контролю, секретністю і вираженим соромом, це може бути ознакою розладу нападоподібного переїдання. Сучасні рекомендації описані тут: Mayo Clinic (2024). Звернення до клінічного психолога, психотерапевта або лікаря — це крок до відновлення, а не «слабкість».
Дисклеймер: Матеріал має інформаційно-просвітницький характер, не замінює діагностику і лікування. За стійких проблем із харчуванням, настроєм або самопочуттям зверніться до кваліфікованого фахівця.